- бовкнути
- —————————————————————————————бо́вкнутидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
бовкнути
Смотреть что такое "бовкнути" в других словарях:
бовкнути — ну, неш, док., розм. 1) Однокр. до бовкати. 2) З шумом упасти, зануритися у воду … Український тлумачний словник
белькнути — ну, неш, док., розм. Однокр. до белькотати і белькотіти; бовкнути … Український тлумачний словник
бовтнути — I б овтн ути бо/втну/, бо/втне/ш, док. 1) Однокр. до бовтати 2). 2) Утворити звук, який бував від сплеску води, коли в неї щось падає. 3) Раптом, важко впасти. 4) рідко. Кинути (раптом, важко). II б овтнути ну, неш, док., перех. і без додатка,… … Український тлумачний словник
брякнути — I ну, неш, док. 1) неперех. Задзвеніти з брязком; брязнути. 2) перех., розм. 3) перех., розм. Сказати щось не до речі, не до ладу; бовкнути. II не, недок. Набрякати, вбираючи в себе вологу; бубнявіти. || Брезкнути (про тіло, обличчя) … Український тлумачний словник
дзвонити — 1) (видавати звуки, ударяючи у дзвін, калатаючи дзвінком тощо; видавати дзвін); бовкати, бовкнути, бевкати, бевкнути, бемкати, бемкнути, бамкати, бамкнути, бомкати, бомкнути; дзеленькати, дзеленькнути, теленькати, теленькнути, тенькати, тенькнути … Словник синонімів української мови
ляскати — I 1) (ударяти, бити долонею / чимось гнучким по чомусь еластичному, видаючи короткі різкі звуки), тряскати, ляпати; шльопати (із шумом ударяти по чомусь м якому, рідкому); цьвохкати (кого що, по кому чому й без додатка сильно, з розмаху ударяти… … Словник синонімів української мови
сказати — 1) (передати словами думки, почуття, щось запитати, відповісти, повідомити тощо), мовити, промовити, проговорити, вимовити, висловити, повідати; кинути, зронити, проронити, пролепетати, пролепетіти (нерозбірливо, лагідно); проговоритися,… … Словник синонімів української мови
бовтнути — 1 дієслово доконаного виду хлюпнутися; утворити звук, як від падіння у воду; раптом, важко впасти; кинути рідко бовтнути 2 дієслово доконаного виду сказати щось, не обдумавши, навмання; бовкнути розм … Орфографічний словник української мови
брякнути — 1 дієслово доконаного виду брякнути; бовкнути брякнути 2 дієслово доконаного виду бубнявіти … Орфографічний словник української мови
вибовкнути — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
